ПАРАФІЯ ПРЕСВЯТОЇ ТРІЙЦІ (м. Хмільник)

 Домашня Церква – це гілка започаткована відомим Рухом “Світло-Життя”. Основне завдання оази, щоб в житті церкви не тільки молодь була задіяна, а й щоб подружжя могло бути подібним до святої сім`ї. Навчитися молитви, упокорення і відкритості в родині, чого так бракує в нашому часі.  Отець Франциск Блахніцький, засновник „Домашньої Церкви”, сімейної гілки Руху Світло-Життя говорячи про таїнство подружжя звертав увагу на те, що видимим знаком є тут особові співвідношення між двома людьми які укладають подружній союз. Однак зв’язок між чоловіком і жінкою не позбавлений зла, яке торкається людину так ззовні, як і з середини. Цей безлад, виникаючий з гріха, викривив єдність чоловіка і жінки, яка була від початку даром Творця. У таїнстві подружжя, Бог своєю благодаттю, хоче повернути подружжю те, що для них запланував від початку. У знаку Домашній Церкві є два грецькі слова ,,світло'' і ,,життя'' уставлені в знак хреста. Домашня Церква використовує також додатковий знак, яким є дім. Він виглядає як дім в якому у верхній частині є напис  ΦΩΣ ΖΩΗ (вимовляється фос - дзое) - грецькою «Світло» - «Життя», а в нижний є дві шлюбні обручки.

​

ОСНОВНІ ЗАСАДИ РОДИННОЇ ГІЛКИ РУХУ "СВІТЛО ЖИТТЯ" 
- "ДОМАШНЯ ЦЕРКВА"

 

Домашня Церква є подружньо-родинним рухом світських в Церкві, який діє в межах руху Світло Життя, заснований в Польщі в минулому столітті Слугою Божим о. Франциском Бляхницьким (1921-1987). Рух ДЦ звертає особливу увагу на подружню духовність. Харизмою руху є знахождження шляху для духовного розвитку і єдності подружніх пар в прагненні бути ближче до Бога, та виховання дітей у християнському дусі.

​

„Домашня Церква” Руху Світло-Життя  допомагає сакраментальним подружжям черпати з благодаті і сили таїнства подружжя, навчає як жити цим таїнством протягом усього життя. З'єднує вона в собі харизмати Руху Світло-Життя та міжнародного руху католицьких подружжів Equipes Notre-Dame, від якого перейняла ідеал подружньої духовності, тобто прямування до Бога в подружній єдності.

​

Подружня духовність, пропонована в рамках „Домашньої Церкви”, реалізовується через прийняття  формаційних елементів, званих зобов'язаннями - дарами. Це щоденна особиста молитва, пов'язана з читанням Святого Писання, регулярна зустріч з Словом Божим, щоденна подружня молитва, щоденна молитва сім'ї, як спільноти, зануреної в Богові, щомісячний подружній діалог, якого наслідком є прийняте правило (регула) життя (систематична робота над собою), участь в щомісячних зустрічах формаційних колах (група 4-7 подружжя), участь принаймні раз в рік в формаційних реколекціях. Ці зобов’язання не є метою самі в собі, але засобом до мети. Їх реалізація відбувається в подружжі через щоденне спільне зусилля чоловіка і жінки, які приймають та реалізують окремі зобов'язання а також через взаємодопомогу подружжів в крузі.

​

Подружжя що належить до „Домашньої Церкви” покликані до служіння на користь власної сім'ї, служіння, яке полягає на будуванні спільноти віри, надії і любові. Спільноти, яка свідома того, що всі її члени є дітьми Єдиного Бога і звідси мають свою неповторність та гідність, незалежно від віку чи ступеня розвитку. Така свідомість відкриває людей не тільки на потреби близьких але також на потреби інших.

​

Слід зазначити, що чим раніше (йдеться про подружній стаж і вік дітей) подруги увійдуть на дорогу формації в „Домашній Церкві”, тим легше їм виконувати служіння на користь своєї сім'ї. Малі діти, виховувані в атмосфері свідомої християнської спільноти в натуральний спосіб, виростають у вірі, пізнаючи Бога через спільну сімейну молитву, потім читання Божого Слова, приклад батьків. В свою чергу подружжя мають більше шанс на будування здорових відносин любові, позбавлених глибоких поранень, одне одного, та взаємну підтримку у постійному дозріванні на людській і духовній площині.

ДЦ прямує до віднови подружжя і родини через вчення:
*   жити Словом Божим, щоб ставало воно Словом життя,
*   жити молитвою, як особистою зустріччю з Христом Спасителем,
*   сакраментального життя, особливо в Євхаристії,
*   давати свідоцтво про свою зустріч з Христом в подружжі, родині і серед

інших людей
*   постави служби у спільноті Церкви, згідно з отриманими дарами

Досягненню єдності в подружжі і родині служать такі релігійні практики:
*   щоденна особиста молитва (Намет Зустрічі)
*   регулярні зустрічі зі Словом Божим,
*   щоденна подружня молитва,
*   щоденна родинна молитва,
*   щомісячний подружній діалог,
*   регула життя (систематична праця над собою, своїм подружжям і

родиною),
*   участь, хоча б один раз на рік, у формаційних реколекціях.
 

Завдяки втіленню в життя цих елементів настає зближення подружжя до Бога і зростання на дорозі подружньої духовності. їх реалізація здійснюється щодня в подружжі, шляхом спільних зусиль чоловіка і дружини, і у взаємній допомозі подружь з кола. Ці духовні практики не є метою, а лише засобом до її досягнення.
 

Родинні кола, які об’єднують, як правило, 4 –7 подружніх пар, зустрічаються щомісяця в присутності священика. Під час таких зустрічей подружжя спільно моляться, діляться своїми досягненнями і поразками, поглиблюють свої релігійні знання, вчаться тому, чим є щоденне християнське життя в родині. Це дає їм прекрасну можливість зрозуміти, саме зрозуміти, а не запам’ятати на словах, що подружжя – це не просто спосіб спільного життя чоловіка і жінки, яке починається обрядом вінчання, а Таїнство, в якому особливим чином виявляється жертовна любов Христа до людини.

​

Родини, які входять у Коло  прагнуть допомагати одні одним в прямуванні до будування в своїх родинах Домашньої Церкви. Подружжя збираються в ім'я Христа - для Нього і з любові до Нього, щоб Його спільно знаходити і перебувати при Ньому у своєму щоденному житті. Коло повинно бути ідеалом життя християнської спільноти і разом з тим постійним джерелом його віднови в кожному з подружжів. За коло відповідає одна із подружніх пар (аніматорська пара). Вона відповідає за планування роботи кола, його духовне зростання, проведення формаційно-молитовних зустрічей. Для роботи кола необхідна доктринальна і духовна допомога священика модератора - порадника і духовного опікуна. Тому на зустрічі завжди присутній священик.

Зустріч проводиться один раз на місяць в помешканнях членів родинних кіл і не повинна тривати довше ніж три години. На зустрічі подружжя спілкуються і моляться, діляться досягненнями і поразками в розвитку духовного життя, а також завжди мають обговорення і вивчення духовних тем. Під час всієї зустрічі можна співати літургійні пісні, псалми, гімни, згідно змісту обраної теми, або літургічного періоду .

Робота в колах глибшає протягом року і під час канікул завдяки реколекціям, які є дуже важливим формаційним елементом. Розрізняють 15-денні виїзні реколекції (оази) I, II і III ступеня для подружніх пар з дітьми, 2-4 денні тематичні реколекції та реколекціїї для аніматорів. Спільне переживання реколекцій для подружніх пар та реколекцій разом з своїми дітьми, дає змогу об’єднати та зміцнити цілу родину.