Щиро запрошуємо усіх піти разом із нами в паломництво з Хмільника до Летичівської Богородиці!
Паломництво — це подорож, сповнена молитви, різних труднощів, гостинності інших людей, а також взаємного свідчення віри. Паломництво — це хороші реколекції для нас.
Тема цьогорічного паломництва: Сім’я-Родина-Церква-Країна.
Паломнику необхідно: – мати відповідний стан здоров’я, щоби подолати чималу відстань;
– бути скромно одягненим (плечі та живіт у дівчини чи жінки мають бути закритими);
– залишати за собою порядок на місцях відпочинку.
Паломник бере з собою: – відповідне взуття на різну погоду (спеку, дощ, болото). В жодному разі не на високій підошві й не «шльопанці».
– накриття на голову від сонця (капелюх, панамка).
– ложку, тарілку (глибоку) і кружку.
– два звичайні бинти, один еластичний.
– хто вживає ліки, повинні обов’язково взяти їх із собою.
– ковдру або каремат.
Із чого варто почати підготовку до паломництва?
Паломництво — це розмова з Богом і до нього потрібно готуватися, як до розмови. Це як «Отче наш», яке ми можемо молитися з подякою, проханням чи прославою. Так само і паломництво – воно може відбутися в дусі прослави, подяки чи прохання, як молитва. Намір у паломництві — це дуже важлива річ! І потрібно йти у паломництво, маючи конкретний намір.
А готуватися треба відповідно до того, яке святе місце ми плануємо відвідати. І чим більше ми до того готуємося, тим більшу користь це буде мати для нашої душі і нашого серця. Йти чи їхати кудись наосліп не дуже добре. Чим краще ми підготуємося до паломництва, тим краще його переживемо. Тут також емоції відіграють надзвичайно важливу роль і це можна пояснити на прикладі морозива: ми можемо нічого не знати про морозиво, але одного дня його спробувати і будемо раді, бо воно солодке і смачне. Або навпаки – можна все знати про морозиво і ніколи його не пробувати. Невірний Тома — це перша людина, яка спробувала доторкнутися до «морозива», вже знаючи про нього — він не повірив Ісусові на слово, мав потребу доторкнутися рукою до Христа, вкласти пальці в рану. І подібно з паломництвами – ми можемо знати все, прочитати Біблію, купу книжок, а доторкнувшись до місця отримати в душі зовсім інший слід. Бо знання разом з емоціями викликають зовсім інші переживання. Отже, варто готувати до паломництва і серце, і розум.
Як приготувати серце? Їдучи або йдучи в паломництво, будьмо у ласці Божій. Варто піти до сповіді ще перед виходом чи виїздом у паломництво.
Реєстрація паломників розпочинається від початку червня. Для покриття коштів, пов’язаних із паломництвом, потрібно внести певні кошти з особи. Збір паломників, які вирушають до Летичівської Богородиці проводиться біля костелу у Хмільнику зранку 5 липня о 6.00 год. Нагадуємо: 5 липня 2019 р. о 6.00 год. — урочисте благословіння в нашому костелі паломників, після якого ми всі вирушаємо у паломництво до Летичівського Санктуарію! Запрошуємо в паломництво наших парафіян та всіх, хто забажає приєднатись до нас аби в молитві присвятити себе і свою родину Летичівській Богородиці! Пресвята Богородице - молись за нас і за наші родини!
Ікона Летичівської Богородиці (Королева Поділля та Волині) — одна з найкращих копій ікони Salus Populi Romani. Дата виконання копії остаточно не визначена, але все вказує на початок XVI століття. Автор, який майстерно написав її олійними фарбами, залишається невідомим. Ікона написана на полотні, яке натягнуто на дошку розміром 128,5 см на 92 см.
У 1606 році домініканські монахи, які раніше з'явилися в Летичеві у кінці XIV століття, принесли з Ватикану у місто ікону Пресвятої Діви Марії Богородиці. Ікона подарована папою Климентом VII і була копією ікони з Базиліки Святого Петра в Ватикані. Ікона була привезена у Летичів отцями-домініканцями. Майже одразу чудодійну силу ікони побачив сам летичівський та кам'янецький староста Ян Потоцький під час захисту від татарської навали. Не минуло й року, як про святий образ заговорили у всьому краї.
В тому ж році за брамою замку почалося будівництво домініканського монастиря. 1648–1654 роки — час повстання під проводом Богдана Хмельницького. Місто було атаковане багато разів і спалене. Домініканці встигли перенести ікону до Львова. Місто, як і усе Поділля, було захоплене турками у 1672 році. У 1682 році військо польського короля Яна Собеського відбило Летичів.
У 1722 році ікону повернено до монастиря. У 1778 році папа Пій VI видав декрет про визнання ікони чудотворною. 4 жовтня 1778 року Станіслав Раймунд Єзерський провів обряд коронації ікони Летичівської Богородиці. З того часу Летичівська ікона на довгі роки стала оберегом для віруючих Поділля. Аби врятувати чудотворну ікону від рук більшовиків, 1920 року її вивезли до Польщі. Нині ікона Матері Божої Летичівської знаходиться у Любліні, й подоляни мріють про повернення святині у відроджений Летичівський монастир. 7 жовтня 2017 року відбулось проголошення санктуарію Матері Божої Летичівської - Покровительки Нової Євангелізації, парафія Матері Божої Розарію (м. Люблін, вул. Бурштинова, 20).
Глава Римо-Католицької Церкви Папа Іоан Павло ІІ оголосив 6 липня Днем святої Матері Божої Летичівської.
Контакти для реєстрації у нашому паломництві:
Адреса:
вул. Шевченка 7, м. Хмільник, Вінницька обл., Україна-UKRAINE, 22000
тел.: +38 (04338) 2-25-12
e-mail: kostel.khmilnyk@hotmail.com
або на нашому сайті:
