ПАРАФІЯ ПРЕСВЯТОЇ ТРІЙЦІ (м. Хмільник)

Молимось Розарій так:

1.  Робимо  знак  хреста  і  говоримо:  «  В ім’я  Отця,  і  Сина,  і  Святого  Духа. Амінь».

2.  На  хрестику  вервиці  молимось Апостольский Символ віри: "ВІРУЮ в Бога..."

3.  На  великому  зернятку  молимось «Отче наш».

4.  На трьох малих  зернятках молимось «Радуйся,  Маріє...»,  після  «Слава Отцю,  і  Сину,  і Святому  Духу, якa була на початку  і нині,  і повсякчас,  і на віки вічні. Амінь.»

5.  Далі молимось таким чином: По  черзі  розважаємо  таємниці  з  тієї частини,  яка відповідає  дню  тижня.  На кожну  десятку  зерняток  припадає одна таємниця.

​

На  великому  зернятку  молимось  один раз  «Отче  наш...»,  на  кожному  з десяти малих  зерняток  –  «Радуйся,  Маріє...» після  чого  додаємо  молитву  «Слава Отцю...». А також додаємо молитву:

​

О наш Ісусе, прости нам наші гріхи, врятуй від пекельного вогню, приведи всі душі до неба, а особливо ті, які найбільше потребують твого милосердя.

​

На закінчення розарієвої молитви читаємо молитву:

Під Твою милість прибігаємо, Богородице Діво, молитвами нашими в скорботах наших не погордуй, а від бід захисти нас, Діво Преславна  і Благословенна. О, Володарко наша, Заступнице наша, Посереднице наша, Утішителько наша!  З Сином Своїм примири нас, Синові  Своєму доручи нас, Синові Своєму віддай нас. Амінь.

​

Знак святого хреста

В Ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа.

Амінь.

​

Апостольский Символ віри

Вірую в Бога Отця Вседержителя, Творця неба і землі. І в Ісуса Христа,

Сина Його єдиного, Господа нашого, Який був зачатий від Духа Святого,

народився від Діви Марії, страждав при Понтії Пилаті, був розп'ятий,

помер і був похований, зійшов у пекло, на третій день воскрес із

мертвих, вознісся на небеса і сидить праворуч Отця Вседержителя. Звідти

прийде судити живих і мертвих. Вірую в Духа Святого, Святу

Вселенську Церкву, спілкування святих, прощення гріхів, воскресіння плоті,

життя вічне.

Амінь.

​

 Славослов'я

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу, як була на початку і нині,

і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

​

Господня молитва

Отче наш, що єси на небесах. Нехай святиться Ім’я Твоє,

нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя – як на

небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні. І

прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям

нашим і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого.

Амінь

​

Радуйся Марія

Радуйся Марія благодаті повна, Господь з Тобою,

Благословенна Ти між жінками і благословенний плід лона

твого, Ісус. Свята Марія, Мати Божа,

молись за нас грішних нині і в годину смерті нашої. Амінь

 

ТАЄМНИЦІ РОЗАРІЮ

Радісна частина (понеділок і субота)

1.        Благовіщення

2.        Відвідини Дівою Марією святої Єлизавети

3.        Різдво Христове

4.        Жертвування Ісуса у Храмі

5.        Віднайдення Ісуса Христа у храмі

 

Частина світла (четвер)

1.        Хрещення Ісуса Христа

2.        Весілля в Кані Галілейській

3.        Проповідування Ісуса

4.        Пре ображення Ісуса Христа

5.        Встановлення пресвятої Євхаристії.

 

Болісна частина (вівторок і п"ятниця)

1.        Молитва в Гетсиманському саду

2.        Бичування Ісуса

3.        Коронування терновою короною

4.        Хресна дорога

5.        Розп'яття і смерть Ісуса

 

Славна частина (середа і неділя)

1.        Воскресіння Ісуса Христа

2.        Вознесіння Ісуса Христа

3.        Зіслання Святого Духа

4.        Успіння і Внебовзяття Пресвятої Діви Марії

5.        Коронування Марії на царицю Неба і Землі

​

 

Перед початком кожної таємниці можна прочитати такі роздуми:

​

Роздум І.

Радісна частина

Таємниця 1. Благовіщення

Розважання: Пречиста Діва Марія молилася у Своєму домі в Назареті, коли несподівано перед Нею об’явився Архангел Гавриїл і промовив: "Ось Ти зачнеш і народиш Сина …" "Як це станеться?" - запитала здивована Марія. "Дух Святий Своєю ласкою вчинить так, що в дівоцтві зачнеш і народиш Сина, котрий спасе усіх людей", - відповів Їй Ангел. Тоді Марія сказала: "Ось Я Господня слугиня: нехай зі Мною станеться по Твоєму слову …" І Син Божий сходить з Неба на землю, приймає в дівичому лоні Марії душу і тіло людське. Бог стає Чоловіком. І Слово сталося Тілом і оселилося між нами.

О Маріє, Діво і Мати, випроси мені ласку, аби я завжди з покірною і чистою душею приймав(ла) Божого Сина у Святому Причасті.

 

Таємниця 2. Відвідини св. Єлизавети

Розважання: Радість запанувала в родині Захарії та Єлизавети: нарешті Бог вислухав їх молитви. Єлизавета скоро має народити. Але радість їх зростає ще більше, коли до них в гості прийшла Діва Марія. Єлизавета під впливом Святого Духа відчуває, кого з Собою принесла Марія, кланяється і витає Її такими словами: "Благословенна Ти між жінками і благословенний плід утроби Твоєї". А Спаситель, живучи уже в дівичому лоні Марії, вітає Свого попередника Івана Предтечу, який перебуває ще в материнському лоні св. Єлизавети, і очищає Його Своєю Божою силою від первородного гріха, Марія ж у відповідь на привітання св. Єлизавети величає Господа Бога. "Величає душа Моя Господа і дух Мій радіє в Бозі, Спасі Моїм, велике бо вчинив Всемогутній і святе Його Ім’я …" І Марія, слугиня Господня, стає слугинею людей: упродовж трьох місяців допомагає в праці хворій Єлизаветі.

О Маріє, відвідай мене з Ісусом, Сином Твоїм, випроси у Нього для мене ласку, аби я по-справжньому любив(ла) ближніх і охоче їм допомагав(ла).

​

Таємниця 3. Різдво Господа нашого Ісуса

Розважання: Убогий хлів, на сіні в яслах лежить маленьке Дитятко. Це Ісус Христос, правдивий Бог і Чоловік. Біля Нього Марія, Матір Божа, і Опікун Його, св. Йосиф. Вони прославляють Спасителя світу. Радіє Небо, і Ангели вітають Дитятко Ісуса, Радіє і вся земля: бідні пастушки, прообрази перших священиків, вітають свого Царя і жертвують Йому свої чисті душі. Вітають Боже Дитя і три Царі, жертвують Йому золото, бо визнають Його за Царя Неба і землі; ладан, бо знають, що Ісус – це правдивий Бог; миро, бо вірять, що Він – їх Спаситель, який помре, аби всіх відкупити.

О Маріє, Мати Божа, випроси мені ласку у Твого Сина, аби я в у вбогості Духа завжди погоджувався(лася) з волею Божою і довіряв(ла) Божому Провидінню.

​

Таємниця 4. Жертвування Ісуса Христа у храмі

Розважання: На сходах храму стоїть праведник Симеон з Анною. На руках у нього довгоочікуване Боже Дитя. Біля них стоїть Марія з св. Йосифом. Це Вони принесли до храму Дитятко Ісуса, аби виконати закон Мойсея. Симеон відмовляє молитву, підносить Ісусика вгору до Неба, а Марія жертвує у Своїй душі через руки священика Свого Сина Отцю Небесному. Вона вже знає, що колись Її улюблений Син багато перетерпить і помре за людські гріхи на Хресті. Але Мати Божа прагне, щоб ми увійшли до Неба і тому жертвує Ісуса за нас Богові.

О Маріє! Випроси мені ласку, аби я завжди у свята йшов(ла) до церкви, там під час Служби Божої через руки священика жертвував(ла) Отцю Небесному Його Сина.

​

Таємниця 5. Віднайдення Ісуса Христа у храмі

Розважання: Пресвята Родина, відсвяткувавши свято Пасхи в Єрусалимі, іде додому. Вони переконанні, що й Ісус є з дітворою. Але як вони перелякалися, коли довідалися, що Їхнього Сина нема серед дітей. Біль і смуток наповнив люблячі Серця Марії та св. Йосифа. Марія не могла Собі пробачити, що втратила Бога всього на три дні. А скільки років ми проживаємо без Спасителя, навіть не згадуючи про Нього. Чи ми коли-небудь задумувалися над тим, скільки болю і гіркоти завдали своєю байдужістю нашому Відкупителю?

Коли ж Марія віднайшла Свого Сина у храмі, то радість і тривога заповнила Її душу: Ісус знову з Нею, але чи надовго? Це був меч болю, що пройняв Її Непорочне Серце.

О Маріє, випроси мені ласку в Бога завжди шукати Ісуса в церкві, де священик проповідує Слово Боже, де жертвує Тіло і Кров Господа нашого Ісуса Христа Отцю Небесному, де єднає нас з Ісусом у Найсвятіших Тайнах.

 

Частина світла 

Таємниця 1. Хрещення Ісуса Христа в Йордані

Розважання: Апостол Матей стисло передає цю велику подію зі земного життя Спасителя: "Тоді прибув Ісус із Галилеї на Йордан до Йоана, щоб хреститися від нього, але Йоан спротивлявся Йому, кажучи: "Мені самому треба хрестися в Тебе, а Ти приходиш до мене? Ісус у відповідь сказав до нього: "Залиши це тепер, так-бо личить нам здійснити всяку правду". І тоді він залишив Його. А охрестившись, Ісус зараз же вийшов із води. І ось розкрилося Йому Небо, і Він побачив Духа Божого, який спускався, мов голуб, і зійшов на Нього. І пролунав голос із Неба: "Це Син Мій любий, що Його Я вподобав".

Однак таємниця хрещення Ісуса в Йордані заповідає інший хрест, який Він Сам установив і який ми прийняли. Більшість з нас не пам’ятає дня свого хрещення, хоча це Таїнство змінило нас цілковито. В момент охрещення зійшов на нас Святий Дух, як на Ісуса в Йордані. Відтоді стали ми дітьми Божими. Саме тому Отець про нас сказав і надалі говоритиме через цілу вічність: "Це дитя моє улюблене". Дорога життя кожного – це дорога віри. Ісус Христос приходить до Йордану, щоб відкрити нам дорогу до дому Отця, дорогу життя, дорогу віри … У Йордані Ісус Христос відкрив нам дорогу до Неба через сповнення волі Отця Небесного. Будьмо ж гідні цього велико дару нашого Спасителя!

​

Таємниця 2. Об’явлення Ісуса в Кані Галилейській

Розважання: Перше чудо Ісуса Христа в Кані Галилейській – це початок знаків, коли Христос, перемінюючи воду на вино, завдяки наполегливості Марії, першій із віруючих, відкриває серця учнів на віру.

В Євангелії від апостола Йоана (2:1-11) читаємо: "Третього ж дня весілля відбулося в Кані Галилейській, і була там Мати Ісусова. Отож запрошено на весілля й Ісуса та Його учнів. Коли ж не вистачило вини, Мати Ісусова й каже до Нього: "Вина в них нема". Відрік Їй Ісус: "Що Мені, жінко, - а й Тобі?" Таж не прийшла година Моя!" Але Мати Його мовила до слуг: "Що лиш скаже вам, - робіть". Було ж там шестеро кам’яних посудин на воду, щоб очищуватися по-юдейському; кожна вміщала дві або три мірки. Сказав ім. Ісус: "Наповніть посудини водою". Вони й наповнили їх по вінця. А Він їм далі каже: "Зачерпніть тепер та й несіть до старости весільного". Тож понесли. Коли покуштував староста воду, що на вино обернулась, - а не знав же звідки воно взялося: слуги лише знали, котрі води зачерпнули були, - то закликав староста молодого і до нього мовив: "Всяк чоловік, добре вино спершу подає, а гірше, - як уп’ються. Ти ж приховав добре вино аж он по сю пору". Ось такий початок чудес учинив Ісус у Кані Галилейській, і велич тим Свою об’явив, - тож і учні Його увірували".

Відкриймо ж свої серця нашому Спасителеві, щоб завжди любов’ю відповідати за ненависть, чистотою протистояти тілесним пристрастям!

​

Таємниця 3. Проголошення Царства Божого і заклик до навернення

Розважання: Царство Боже існує в тих серцях, які удосконалюють своє життя, опираючись на заповіді та волю Божу. Лиш такі люди дозволяють Господеві цілковито царювати в своїх душах. Аби таке панування Бога було зреалізоване в повноті, необхідне постійне навернення людини. Дуже важливо, щоб кожна хвилина нашого життя була узгоджена з волею Божою так, як це чинила Марія. В Її Серці, як і в Серці Ісуса, Царство Боже існувало вповні, бо не гріх, ані егоїзм у ньому не царював, лише єдиний Бог.

В Євангелії від апостола Матея (5:1-12) читаємо: "Побачивши ж народ, зійшов на гору. І коли Він сів, підійшли до Нього Його учні, а Він, відкривши уста, почав навчати їх: "Блаженні вбогі духом, бо їхнє Царство Небесне.

Блаженні тихі, бо вони успадкують землю.

Блаженні засмучені, бо будуть утішені.

Блаженні голодні та спраглі справедливості, бо вони наситяться.

Блаженні милосердні, бо вони зазнають милосердя.

Блаженні чисті серцем, бо вони побачать Бога.

Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться.

Блаженні ви, коли вас будуть зневажати, гонити та виговорювати всяке лихо на вас, обмовляючи Мене ради. Радійте і веселіться, бо нагорода ваша велика на Небі; так-бо переслідували пророків, які були перед вами".

Відкриймо ж смиренно свої серця, щоб мудрість Божа увійшла до них, а Слово Боже просвітило нас!

​

Таємниця 4. Преображення на горі Тавор

Розважання: В Євангелії від апостола Матея (17,1-8) читаємо: "по шістьох днях узяв Ісус Петра, Яково та Йоана, його брата, повів їх окремо на високу гору і переобразився перед ними: Обличчя Його засяяло. Наче сонце, а одежа побіліла, наче світло. І ось з’явилися їм Мойсей та Ілля і з Ним розмовляли. Озвавсь Петро і каже до Ісуса: "Господи, добре нам тут бути! Як хочеш розташуємо тут три намети: один для Тебе, один для Мойсея і один для Іллі". Він говорив іще, аж ось ясна хмара огорнула їх і з хмари було чути голос: "Це - Мій улюблений Син, що Я Його вподобав: Його слухайте". Почувши це, учні впали обличчям до землі й злякався до них і каже: "Устаньте, не страхайтесь!" Підвівши свої очі, вони не бачили нікого, крім самого Ісуса".

Суть Переображення Господнього полягає в тому, що Божество Ісуса вперше явилося назовні, виявивши Свою внутрішню красу і небесну славу, щоб цим актом підкріпити віру учнів у Божественну природу Спасителя.

Відкриймо ж свої серця Найсвятішому Серцю Ісуса, щоб ми ніколи не втрачали віри в Нього.

​

Таємниця 5. Установлення Пресвятої Євхаристії

Розважання: Усі християни знають, що саме на Тайній Вечері Ісус Христос встановив Тайну Пресвятої Євхаристії. У цій Тайні наш Спаситель під видами хліба і вини став поживою, даючи "аж до кінця" свідчення Своєї любові до людей, заради спасіння котрих приніс Себе Самого в жертві.

В Євангелії від апостола Матея (26:26-29) читаємо: "Якже вони їли, Ісус узяв хліб, поблагословив, розламав і дав учням, кажучи: "Беріть, їжте: це Моє Тіло". Потім узяв чашу, воздав хвалу і подав їм, кажучи: "Пийте з неї всі, бо це Кров Моя (Нового) Завіту, яка за багатьох проливається на відпущення гріхів. Кажу вам: Не питиму віднині з цього виноградного плоду аж до дня того, як питиму його новим з вами в Царстві Отця Мого". Відкриймо ж свої серця, щоб світло Пресвятої Євхаристії завжди просвічувало наші душі!

 

Болісна частина 

Таємниця 1. Страсті Ісуса Христа в Оливному Городі

Розважання: У ніч перед арештом Ісус взяв зі Собою трьох учнів: Івана, Петра та Якова – і пішов з ними в Гетсиманський сад на нічну молитву. Наш Спаситель просив Своїх учнів, щоб вони не спали, а чували, тобто перебували на молитві разом з Ним. Він, залишивши їх, пішов до Оливного Городу і, клякнувши на коліна, ревно молився до Отця Небесного. З Його Обличчя став стікати піт, який перетворився на кров. Ісусові у цю мить відкрилися ціла безодня гріхів людських душ, і Він жахнувся від того, що побачив, і впав в агонію (душевну передсмертну боротьбу). Христос заволав до Отця Небесного: "Отче Мій, якщо можливо, нехай мине ця чаша Мене. Однак не як Я бажаю, лиш – як Ти" (Мт. 26:39). Але не тільки наші гріхи побачив Спаситель у ту мить: перед Ним ясно постав св. Хрест, місце Його мук. Ісус з любові до нас добровільно вибирає цю Хресну Дорогу.

О Ісусе, я згрішив(ла) , а Ти взяв на Себе мої гріхи. Дай мені ласку, аби я боявся гріха, бридився ним, ненавидів його, як найбільше зло.

​

Таємниця 2. Бичування Ісуса

Розважання: Після арешту в Оливному городі Ісуса повели на суд до первосвящеників Анни та Каяфи, а на другий день до Понтія Пилата. Римський правитель спочатку наказав бичувати Ісуса біля ганебного стовпа. З Спасителя кати здирають верхній одяг, прив’язують Його руки до стовпа і починають немилосердно катувати Його. Усе тіло покривається ранами, стікає кров’ю, а Ісус, правдивий Бог і Чоловік, терпеливо і мовчки зносить ці жахливі тортури за наші гріхи.

О Ісусе, якщо піддаватимуся спокусам, вчини, щоб перед очима моєї душі представало Найсвятіше Тіло Твоє, кров’ю облите, аби з любові до Тебе зберегти душу і тіло в чистоті духовній.

​

Таємниця 3. Коронування терновим вінцем

Розважання: Господа нашого Ісуса Христа вивели з палацу Пилата, накинули на зранені плечі Його багряницю, в руки встромили тростину, а на голову одягли терновий вінець. Спливає Кров з Найсвятішої Голови, заливає очі, лице, уста. Навколо одні вороги, дикі у своїй люті та страшні у своїй ненависті. Вони глузують і знущаються над своїм живим Богом. Серця їхні вже давно закам’яніли та омертвіли, вони не здатні на співчуття та любов до ближнього. Тільки Серце Ісуса бачить. Як низько впали ці люди, яка страшна доля очікує їх у вічності, якщо не покаються . Спаситель закриває очі, щоб не дивитися на озвірілий натовп. Мовчки у Своєму Серці Він прощає їм і молиться за них до Отця Небесного, незважаючи на їх удари, плювки, насмішки …

О Ісусе, правдивий Царю мій! Жалую за всі мої погані думки та нечисті прагнення. Допомагай мені ласкою Своєю, щоб моє серце завжди було покірним та милосердним. А понад усе - скромним і чистим.

​

Таємниця 4. Несення Хреста

Розважання: Ісуса в терновому вінку виводять з палацу Пилата, накладають на Нього важкий дерев’яний Хрест і ведуть через місто на Голготу, ганебне місце страти. По дорозі з Нього глузують, б’ють, штовхають, а Він ні на що не відповідає, тільки з тихою молитвою у Серці благає Отця Небесного про милосердя для Своїх катів. Під час Хресної Дороги Спаситель зустрічає Свою Матір. Без слів Вона зрозуміли одне одного. Їх об’єднує любов, терпіння і усвідомлення того, що робить Ісус. Христос з любові до нас взяв на Себе Хрест гріхів наших і пішов на страшну смерть, аби тільки відкрити нам єдину дорогу спасіння.

О Ісусе, уділи мені ласки, терпеливо переносити свої "хрести": хвороби, труднощі, втрату ближніх – і вже тут на землі відпокутувати за свої гріхи.

​

Таємниця 5. Розп’яття Ісуса Христа

Розважання: Дорога на Голготу – вузька і тісна. Оскаженілий від сліпої ненависті натовп з нетерпінням у серці очікує на розв’язку драми Ісуса з Назарета. Того Самого Ісуса, який так любив простих і вбогих людей. Зцілював їх, навчав, неодноразово засвідчував Божественність Свої Особи. Тільки Матір Божа з апостолом Іваном та невеличкою групою побожних жінок ідуть за Ним. Там, на Голоті, Ісус поцілує св. Хрест, пригорнеться до Нього і дасть Себе розіп’яти за наші гріхи; і там, на Хресті, простить усім все та попросить прощення для нас у Отця Небесного і помре…

О Ісусе, що вмирав на Хресті! Люблю Тебе за це і благаю: запали моє серце такою любов’ю до Тебе, щоби бажав краще померти, ніж гріхом образити Тебе. На великих зернятах:

 

Славна частина 

Таємниця 1. Воскресіння Христове

Розважання: Побожні жінки у неділю вранці взяли з собою пахощі та пішли до Гробу Господнього, щоб намастити Його Тіло. Увійшовши до Гробу, побачили Ангела і налякалися. А Він до них промовив: "… Він воскрес, Його нема тут". Опісля Ісус з’явився апостолам, і першим словом було: "Мир вам". Воскреслий Спаситель обдарував побожних жінок і апостолів ласкою миру. Знай, що без цієї благодаті людина подібна до човна без весел у відкритому морі. Якщо у твоїй душі не буде Божого миру, ти ніколи не зможеш поєднатися з Богом, пізнати Його милосердя, відкрити Йому своє серце.

О Ісусе, Ти переміг смерть, а воскреснувши із мертвих, переміг гріх. Прошу Тебе, допоможи мені, щоб я, щиро жаліючи за гріхи свої, висповідався(лася) і розпочав(ла) нове життя у ласці святій.

​

Таємниця 2. Вознесіння Господа нашого Ісуса Христа

Розважання: На Оливній горі зібралися апостоли, Пречиста Діва Марія та Ісус Христос. Наш Спаситель попрощався з усіма, поблагословив їх і "вознісся на Небо й возсів праворуч Бога. Вони ж пішли й проповідували всюди, а Господь допомагав їм та стверджував слово чудесами, які його супроводили" (Мк. 16:19-20).

Апостоли після Вознесіння Ісуса, розійшлися по цілому світу, щоб проповідувати Євангеліє. Цього ж очікує від кожного з нас Спаситель: ми повинні втілювати у своє життя Слово Боже. На Оливні горі почалися Твої терпіння за нас, о Ісусе. І з цієї гори Ти вознісся на Небо. Допоможи мені часто думати про Небо, вічну Батьківщину.

Мій любий Ісусе навчи мене, щоб я, терпеливо зносячи хвороби, вбогість, працю міг (могла) заслужити на вічність в Царстві Небесному.

​

Таємниця 3. Зіслання Святого Духа

Розважання: Наступали Зелені свята. Апостоли і Матір Божа у Вечернику навколішки моляться. Несподівано почувся різкий подув вітру, затряслися стіни будинку, заясніло над головами. У душах апостолів щось перемінюється. Вони усвідомлюють всі правди Божі, відчувають у собі міць і силу, щоб любити Бога і для Бога працювати серед людей, аби всіх спасти. Що ж сталося з ними? Це Господь наш Ісус Христос зіслав на апостолів і Марію Святого Духа, котрий наповнив їхні душі ласками і дарами.

Найсвятіший Духу Божий, вступи і до моєї душі та ласкою Своєю освяти мій розум, аби вірив сильно і довіряв … Нахили любов’ю мою волю до Твоєї волі, аби у всьому і завжди виконував волю Божу і щораз більше освячував душу свою.

​

Таємниця 4. Внебовзяття Пречистої Діви Марії

Розважання: Палка любов і смуток за Ісусом підігрівали життєві сили Марії – і померла Матір Ісуса. Апостоли, поклавши Тіло Марії в Гріб, збиралися вже розійтися по різних країнах світу, щоб проповідувати Слово Боже. Аж раптом приходять апостол Тома, якого не було при успінні Марії. Понад усе прагне побачити Тіло Пречистої Діви. Апостоли ідуть з Томою до гробу Марії, відсувають кам’яну плиту, відкривають гріб, дивляться і бачать тільки накидку і білі лілії. Здогадалися, що взято Її до Неба. Вони звели очі та руки до Неба, думаючи про Марію … Ревно молилися, забувши про землю … в душі прозріли: хор Ангелів підносить Марію з тілом і душею до Неба.

О Маріє, молися за мною тепер і випроси мені у Свого Сина ласку, щоб я щораз більше очищався(лася) від гріха, відривався(лася) від усього земного та палкіше сумував(ла) і шукав(ла) небесного.

Молися, Маріє, за мною і в годині моєї смерті, аби помер(ла) у вірі, надії та любові Божій.

​

Таємниця 5. Коронація Пречистої Діви Марії у Небі.

Розважання: Відкривається Небо. Чудесне сяйво розливається по небесній країні. У золотистому блиску трон Божий. Ісус Христос, Цар Неба і землі, встає із трону, бо хор Ангелів зі співом супроводжує Пречисту Діву Марію. Вітає Ісус Марію, промовляючи: "Маріє", найслухняніша донько Мого Отця Небесного, найдорожча Матір Моя, наймиліша Улюбленице Духа Святого, підійди, наближся і сядь біля Мене на троні слави, котру здобула тихим терпінням, глибокою покорою, добровільною вбогістю. Прийми корону щастя, яку заслужила молитвою і працею, візьми скіпетр в руки і царюй зі Мною". Марія відповіла: "Величає душа Моя Господа". І піднялася Марія на трон, і вклонилися Їй хори Ангелів, і відали Їй честь усі Святі: "Царюй над нами, Царице наша! Честь Тобі та слава!" Сонце виткало для Марії золотистий плащ зі свого проміння, місяць вистелився під Її ногами, а зорі оточили Її голову ясною короною.

Дякую Тобі, Ісусе, що вивищив і укоронував Марію на Царицю Неба, і землі. Прошу, уділи мені ласку, аби Марію почитав(ла) як Царицю, повністю довіряв(ла) Їй, любив(ла) Її як Матір і був послушним(ою) Їй як Володарці своїй і Цариці, Бо підкорятися Марії – це виконувати те, що Ти, Ісусе, наказуєш. Хочу і надалі виконувати Твою волю, о Ісусе, Царю мій!

 

Роздум ІІ.

СВІТЛІ ТАЇНСТВА (Розважаємо в четвер)

1.ХРЕЩЕННЯ ІСУСА ХРИСТА В РІЦІ ЙОРДАН

Тоді прибуває Ісус із Галілеї понад Йордан до Івана, щоб христитись від нього.

Але перешкоджав він Йому й говорив: «Я повинен христитись від Тебе, і чи Тобі йти до мене»? (Матей 3:13–14) 

А Іван зодягався в одежу з верблюжого волосу, і мав пояс ремінний на стегнах своїх, а їв сарану та мед польовий. І він проповідував, кажучи: Услід за мною йде он Потужніший від мене, що Йому я негідний, нагнувшись, розв'язати ремінця від узуття Його. Я христив вас водою, а Той вас христитиме Духом Святим.  

І сталося тими днями, прийшов Ісус з Назарету Галілейського, і від Івана христився в Йордані. І зараз, коли Він виходив із води, то побачив Іван небо розкрите, і Духа, як голуба, що сходив на Нього. І голос із неба почувся: «Ти Син Мій Улюблений, що Я вподобав Його»! (Марко 1:6–8) 

Охрестившись, Iсус зараз вийшов iз води ...  вiдкрилось небо i побачив Iван Духа Божого, що зiйшов на Нього. I почув голос iз неба, "Це Син Мiй улюблений". (Матей 3:16–17)

І сталося, як христились усі люди, і як Ісус, охристившись, молився, розкрилося небо, і Дух Святий злинув на Нього в тілесному вигляді, як голуб, і голос із неба почувся, що мовив: «Ти Син Мій Улюблений, що Я вподобав Тебе»! (Лука 3:22)

 

2.ЧУДО ІСУСА НА ВЕСІЛЛІ В КАНІ ГАЛИЛЕЙСЬКІЙ

А третього дня весілля справляли в Кані Галілейській, і була там Ісусова мати. На весілля запрошений був теж Ісус та учні Його. Як забракло ж вина, то мати Ісусова каже до Нього: Не мають вина! Ісус же відказує їй: «Що тобі, жоно, до Мене? Не прийшла ще година Моя!» А мати Його до слуг каже: «Зробіть усе те, що Він вам скаже!»

Було тут шість камінних посудин на воду, що стояли для очищення юдейського, що відер по дві чи по три вміщали. Ісус каже до слуг: «Наповніть водою посудини. І їх поналивали вщерть.» І Він каже до них: «Тепер зачерпніть, і занесіть до весільного старости». І занесли.

Як весільний же староста скуштував воду, що сталась вином, а він не знав, звідки воно, знали ж слуги, що води наливали, то староста кличе тоді молодого та й каже йому: «Кожна людина подає перше добре вино, а як понапиваються, тоді гірше; а ти добре вино аж на досі зберіг...»

Такий початок чудам зробив Ісус у Кані Галілейській, і виявив славу Свою. І ввірували в Нього учні Його. (Іван 2:1–11)

 

3.ІСУС ПРОПОВІДУЄ ЦАРСТВО БОЖЕ

Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне. Бо Бог не послав Свого Сина на світ, щоб Він світ засудив, але щоб через Нього світ спасся. (Іван 3:16–17)

І, побачивши натовп, Він вийшов на гору. А як сів, підійшли Його учні до Нього. І, відкривши уста Свої, Він навчати їх став, промовляючи:

Блаженні вбогі духом, бо їхнєє Царство Небесне.

Блаженні засмучені, бо вони будуть утішені.

Блаженні лагідні, бо землю вспадкують вони.

Блаженні голодні та спрагнені правди, бо вони нагодовані будуть.

Блаженні милостиві, бо помилувані вони будуть.

Блаженні чисті серцем, бо вони будуть бачити Бога.

Блаженні миротворці, бо вони синами Божими стануть.

Блаженні вигнані за правду, бо їхнє Царство Небесне.

Блаженні ви, як ганьбити та гнати вас будуть, і будуть облудно на вас наговорювати всяке слово лихе ради Мене.

Радійте та веселіться, нагорода бо ваша велика на небесах! Бо так гнали й пророків, що були перед вами. (Матей 5:1 –12)

Прийшов Iсус у Галилею, проповiдуючи Євангелiю Царство Божого, кажучи, "Сповнився час, i наблизилось  Царство Боже. Покайтеся i вiруйте в Євангелiю." (Марко 1:14–15)

 

4.ПРЕОБРАЖЕННЯ ІСУСА ХРИСТА

І сталось після оцих слів днів за вісім, узяв Він Петра, і Івана, і Якова, та й пішов помолитись на гору. І коли Він молився, то вигляд лиця Його переобразився, а одежа Його стала біла й блискуча. І ось два мужі з Ним розмовляли, були то Мойсей та Ілля, що з'явилися в славі, і говорили про кінець Його, який в Єрусалимі Він мав докінчити. А Петро та приявні з ним були зморені сном, але, пробудившись, бачили славу Його й обох мужів, що стояли при Ньому.

І сталось, як із Ним розлучались вони, то промовив Петро до Ісуса: «Учителю, добре нам бути отут! Поставмо ж отут три шатрі: задля Тебе одне, і Мойсею одне, і одне для Іллі!» Він не знав, що говорить...

А як він говорив це, насунула хмара та їх заслонила. І вони полякались, як стали ті входити в хмару. І почувся ось голос із хмари, який промовляв: «Це Син Мій Улюблений, Його слухайтеся!» (Лука 9:28–35)

І Він перед ними переобразився: обличчя Його, як те сонце, засяло, а одежа Його стала біла, як світло. І ось з'явились до них Мойсей та Ілля, і розмовляли із Ним. І озвався Петро та й сказав до Ісуса: «Господи, добре бути нам тут! Коли хочеш, поставлю отут три шатрі: для Тебе одне, і одне для Мойсея, і одне для Іллі».

Як він ще говорив, ось хмара ясна заслонила їх, і ось голос із хмари почувсь, що казав: «Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав. Його слухайтеся!» 

(Матей 17:2–5) 

 

5.УСТАНОВЛЕННЯ ПРЕСВЯТОЇ ЄВХАРИСТІЇ

Як вони ж споживали, Ісус узяв хліб, і поблагословив, поламав, і дав їм, і сказав: «Прийміть, споживайте, це тіло Моє!»

І взяв Він чашу, і, вчинивши подяку, подав їм, і пили з неї всі.

І промовив до них: «Це Кров Моя Нового Заповіту, що за багатьох проливається». (Марко 14:22–24)

Як вони ж споживали, Ісус узяв хліб, і поблагословив, поламав, і давав Своїм учням, і сказав: «Прийміть, споживайте, це тіло Моє».

А взявши чашу, і подяку вчинивши, Він подав їм і сказав: «Пийте з неї всі, бо це Кров Моя Нового Заповіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів!» (Матей  26:26–28)

 

ТАЇНСТВА СТРАСНІ (вівторок, п'ятниця)

1. Ісус Христос в Оливному городі кровавим потом заливався

Скільки прикладів покори дав нам Ісус на Оливній горі! Лежить долілиць перед Небесним Отцем, як великий злочинець, обтяжений всіма гріхами світу. Покірно взиває до Нього й підкоряється Йому в усьому, як людина. Зрікається Своєї волі та бажань. Понижується настільки, що шукає підтримки у Своїх учнів. Покірно приймає зрадницький поцілунок Юди, який продав Його за ціну раба. Віддає Себе на суд злих людей, дозволяє зв'язати Себе, мов злочинця. Він, Котрий має владу над усім світом.

Він закликає: "Навчіться від Мене, бо я лагідний і сумирний серцем".

​

2. Нашого Спасителя бичували

Бичування означало прилюдне позбавлення честі. Ісус, Який був гідний найвищої пошани, стає зневаженою людиною. Яке безчестя Він мусів терпіти, коли з Нього брутально стягли одяг і бичували, прив'язавши до ганебного стовпа! Цим незмірним і болючим стражданням та приниженням Ісус відкупив утрачену честь людини перед Богом, чистоту, яку людство заплямило ганебними гріхами тіла. Для невинних це відкуплення означає покірне витривання в чистоті. Ісус піддався жорстокості, щоб людина завжди підкорялася Божій волі. Він став рабом, щоб людина ніколи не була рабом гріха.

Від тебе також вимагається витривалість в дотриманні чистоти. Не відступись від цього, особливо в спокусах, щоб не впасти.

​

3. Христа коронували терновим вінцем

Цар вічної слави принижений. Стовп — ось Його трон. Знак влади — тростина. Корона приниження — терня. Насмішливе привітання "Радуйся, царю юдейський!" супроводжується побиттям та плювками.

В той час, як короною з терня ранять Божественну Голову, з вулиці долинає регіт натовпу, який наростає, а Ісус стає все тихішим та покірнішим. Тут покарана моя гордість. Прагнути трону означає прагнути першості. Корона — мої егоїстичні думки. Багряний плащ означає світські турботи. Жезл — моє прагнення панувати, гордовито показувати себе. Насмішливе привітання — мій егоїзм.

Убогий Ісусе, скільки Ти витерпів через мене! Допоможи мені, щоб ті Твої терпіння не були марними.

​

4. Ісус Христос двигав Хрест на гору Голгофту

Шлях до страти - це шлях ганьби. Цим шляхом іде Ісус із Назарета. Всі показують на Нього пальцем. Гляньмо ближче: ледве пересуває ноги, всіма покинутий. Перехожі кидають у Нього камінням. Лише п´ять днів тому Він входив у Єрусалим в славі. А сьогодні Його зганьбленого ведуть за місто на смерть.

Вся ця прилюдна ганьба падає і на Його Матір, яка йде за Сином. "Дивіться, ось мати цього злочинця!" Ісус іде мовчки, терпляче. Слідом за Ним — Діва Марія.

Як швидко я стаю нетерплячим під час труднощів, невдач, неуваги або злості з боку інших. Я загубив сліди тихого й покірного Ісуса. О Мати Божа, допоможи мені віднайти їх.

​

5. Ісуса Христа розiп´яли

Хресна Дорога є вершиною Христового приниження. Ісуса вважають за злочинця. Яку неславу Він зносить! Сміються з Нього: "Інших спасав — Себе спасти не може!" Підозрюють Його у брехні: "Він цар Ізраїля: хай зійде тепер з хреста, і ми увіруємо в Нього. Він покладався на Бога, нехай же Бог визволить Його нині, якщо Він Його любить. Сам бо казав: "Я — Син Божий" (пор. Мр. 15, 29-32).

Так триває три години. Серце Ісусове переповнене приниженням. Ісус не борониться. Ніби підтверджуючи ті злі судження про Нього, скрикує: "Боже мій, Боже мій, чому Ти мене покинув?" (пор. Мр. 15, 34). Як Він виглядав в очах людських? Проклятий, який висить на Хресті. Знаючи про це, люди звисока судять про Ісуса. А як було Ісусовій Матері, яка стояла під Хрестом?

Якщо таке жахливе приниження Божого Сина і Його Матері не вилікує нашу гординю, то що спасе нас?

 

СЛАВНІ ТАЇНСТВА(середа, неділя)

1. Ісус Христос воскрес із мертвих

Навіть славне Воскресіння Господа відбувається в покорі. Помирав привселюдно в ганьбі, а з гробу виходить у славі, але таємно. Не думає про славу цього світу.

Об'являється також не всім. А Його учні часто не впізнають Учителя. Сторожа не в змозі повірити в те, що сталося, і неправдиво свідчить, що тіло вкрали Його учні. Ісус допускає це, Він прославив Бога покорою. Як же був за це винагороджений! "Тому і Бог Його вивищив і дав Йому Ім'я, що понад усяке їм я, щоб перед іменем Ісуса всяке коліно приклонилося на Небі, на землі і під землею, і щоб усякий язик визнав, що Ісус Христос є Господь на славу Бога Отця".

Так чинить Бог з усіма, котрі прославляють Його покорою. Будь покірний, і Він прославить тебе.

​

2. Ісус Христос у славі вознісся на небо

Для покірного Ісуса покора перемінюється в славу. Саме час вислухати заклик св. Павла: "...біжімо витривало до змагання, що призначене нам, пильно вдивляючись в Ісуса, засновника й завершителя віри, Який, замість радості, яка перед Ним була, витерпів Хрест, не звертаючи уваги на сором, і Який возсів праворуч Божого престолу". "Тож виходьмо до Нього за табір, несучи наругу Його, бо ми не маємо тут постійного місця, а майбутнього шукаємо. Через Нього принесім завжди Богові жертву хвали, тобто плід уст, які визнають Його Ім'я".

Ти хочеш знайти собі постійне місце? До нього веде і ним закінчується дорога покори. Це місце — вічна слава.

​

3. Ісус Христос зіслав Святого Духа

Неважко зрозуміти, про що говориться у цій таємниці. Апостоли з Дівою Марією витривало моляться, хоча довго не настає обіцяний прихід Святого Духа. Тут можемо побачити їхню терпеливість і покору.

Дух Святий вилився на них. Св. Петро проповідує, і три тисячі душ отримують ласку Св. Хрещення. Але як? Почувши його проповідь, багато людей визнало свою вину в смерті Ісуса.

Покора притягає Святого Духа і Його ласки. 

​

4. Пречиста Діва Марія з тілом і душею взята до неба

Смерть є упокоренням людської природи, карою за гріхи. "Бо ти — порох і вернешся в порох" (Бт. З,19), — таким був вирок Бога в раю після скоєння гріха. Діва Марія була вільна від особистого й первородного гріха і вільна від смерти. Успіння Марії — риса її схожости з покірним Ісусом, який помер за нас і воскрес.

Покора Діви Марії була винагороджена. Благословенне її тіло не було віддане смерті.

​

5. Коронування Марії на царицю Неба і Землі
Розважання:
Відкривається Небо. Чудесне сяйво розливається по небесній країні. У золотистому блиску трон Божий. Ісус Христос, Цар Неба і землі, встає із трону, бо хор Ангелів зі співом супроводжує Пречисту Діву Марію. Вітає Ісус Марію, промовляючи: "Маріє", найслухняніша донько Мого Отця Небесного, найдорожча Матір Моя, наймиліша Улюбленице Духа Святого, підійди, наближся і сядь біля Мене на троні слави, котру здобула тихим терпінням, глибокою покорою, добровільною вбогістю. Прийми корону щастя, яку заслужила молитвою і працею, візьми скіпетр в руки і царюй зі Мною". Марія відповіла: "Величає душа Моя Господа". І піднялася Марія на трон, і вклонилися Їй хори Ангелів, і відали Їй честь усі Святі: "Царюй над нами, Царице наша! Честь Тобі та слава!" Сонце виткало для Марії золотистий плащ зі свого проміння, місяць вистелився під Її ногами, а зорі оточили Її голову ясною короною.

Дякую Тобі, Ісусе, що вивищив і укоронував Марію на Царицю Неба, і землі. Прошу, уділи мені ласку, аби Марію почитав(ла) як Царицю, повністю довіряв(ла) Їй, любив(ла) Її як Матір і був послушним(ою) Їй як Володарці своїй і Цариці, Бо підкорятися Марії – це виконувати те, що Ти, Ісусе, наказуєш. Хочу і надалі виконувати Твою волю, о Ісусе, Царю мій!